Я просто расскажу вам одну историю из моей "шальной юности", когда я был наркоманом комиком. Ведь каждый из нас должен стремиться к здоровой и счастливой жизни, а наркотики только портят нам это настроение.
Итак, все началось с того, что я услышал от одного "друга" о закладках, которые можно было приобрести на некоем наркопритоне, расположенном в самом сердце города. Я, конечно же, был любопытен и решил разузнать больше о таких закладках. Пошел в наркопритон и нашел того парня, о котором мне говорили. Он предложил мне "бульбулятор" - устройство для ингаляции наркотических веществ. Казалось, что это как раз то, что мне нужно было. Но я был не готов к такому серьезному шагу, и "бульбулятор" остался для меня на планке "нереализованных желаний".
Но вот однажды я оказался на кумарах после длинной ночи без сна и решил расслабиться. Судьба свела меня с человеком, который мог помочь мне с этим. Он предложил мне химку - THC из марихуаны, который мгновенно поставил меня на место. Я почувствовал себя выключенным из реальности и поплыл на волнах своей фантазии. Это было нечто невероятное! Я решил, что мне нужно больше, и стал изучать разные способы употребления наркотиков.
Узнав, что в наркоманском мире иньекции - это один из самых быстрых и сильных способов получить эффект, я решил поставиться. Но как бы ни была велика моя любознательность, я все же решил не связываться с кокосиком и тиной. Мне показалось, что это слишком опасно и я могу не справиться с такими сильными наркотиками. Но что-то меня все же тянуло к пирсингу. Я решил, что это будет мой следующий шаг в мире наркоманской экспериментирования.
Я отправился к "модному" пирсинг-мастеру и выбрал место для прокола. Он был уверен, что сможет выполнить любое мое пожелание. Я решил проколоть себе язык и украсить его красивым шариком. Вот только во время процедуры я понял, что мои стереотипы о пирсинге были неправильными. Это было далеко не самое большое мое испытание. Зато я обрел новое украшение и чувствовал себя необычно и стильно.
В целом, мне пришлось потратить довольно много денег и времени, чтобы удовлетворить свою любопытство и желание попробовать нечто новое. Но я понял, что наркотики и пирсинг - это лишь маленькая часть жизни, а не смысл ее самой. Они не могут приносить настоящую радость и счастье, они просто одурманивают и отвлекают нас от настоящей жизни.
То, что я себе "позволил" в те дни моей "шальной юности", сейчас кажется мне ерундой. Я понял, что настоящая радость и счастье можно найти в других вещах, например, в общении с близкими людьми, в достижении своих целей, в творчестве. Но каждый из нас проходит свой путь и делает свои ошибки, а я сделал свои выводы.
Важно понимать, что наркотики и пирсинг - это всего лишь ложная замена настоящим эмоциям и чувствам. Они не могут дать нам настоящего смысла и счастья. Поэтому, дорогие друзья, не позволяйте себе быть "закладкой" в руках наркотиков и обманным иллюзиям.
Итак, я завершаю свой рассказ и хочу, чтобы вы помнили, что жизнь это не наркотики и пирсинг, а миллионы других возможностей и радостей, которые ждут вас за пределами этого мрачного мира безысходности.
И помните, братцы и сестренки, наша жизнь - это площадь для творчества, добрых дел и настоящих эмоций.
| Наркотики и пирсинг |
Радость жизни и счастье |
| Ложная замена |
Настоящий смысл |
Живите, любите, радуйтесь и будьте счастливы, не ослепленные соблазнами наркотиков и поверхностными украшениями.
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.